Автор Малик Владимир Кириллович. Страница 2

Учень сьомого класу Юрко Романюта переходить до нової школи на березі Дніпровського моря. Він швидко здружується з новими товаришами. Усі разом вони перепливають на острів, де в руїнах старовинного замку щось шукають двоє злочинців. Як виявилося потім, вони приховали там коштовні археологічні знахідки і намагалися їх привласнити. Ризикуючи життям і зазнавши небезпечних пригод, діти допомагають дорослим знешкодити злочинців.

 

У новому історичному романі автор відображає цікаве й своєрідне явище в історії українського народу — чумацтво. Головний герой твору — Івась Бондар залишає в Лубнах кохану дівчину Катрю і разом зі своїм хазяїном Хуржиком та чумацькою валкою їде в Крим по сіль. Ніколи не гадалося йому, навіть не снилося, через які незвичайні смертельно небезпечні пригоди доведеться пройти. Тут і зустріч з Потьомкіним та Катериною Другою, і татарський полон, і втеча з нього, вступ до війська чорноморських козаків, участь у складі цього війська у війні 1786-1791 рр. проти Туреччини...

Не менш драматичні пригоди чекають і на Катрю, котра залишилася вдома, але наражається на ще більшу небезпеку, ніж її коханий на війні.

Владимир Малик. Черный всадник. Роман. Изд.1981г. Третий роман историко-приключенческой тетралогии «Тайный посол» украинского писателя Владимира Кирилловича Малика повествуют о борьбе народа Украины против чужеземных захватчиков во второй половине XVII века.  Читатели снова встретятся с запорожцем Арсеном Звенигорой и его друзьями - русским Романом Воиновым, поляком Мартыном Спыхальским, болгарским воеводой Младеном и его сыном Ненко, уже знакомыми им по предыдущим романам сборника «Посол Урус-Шайтана»: «Невольник» и «Фирман султана», выпущенным издательством одной книгой в 1973 году. Содержание: Владимир Малик. Черный всадник (роман), с. 5-361 В. Королюк. Послесловие, с. 362-367 Перевод с украинского: В.Доронина (часть 1) и Е.Цветкова (часть 2) Художник С. Бойко  

До тетралогії В. Малика «Таємний посол» увійшли романи: «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.) Задум цього полотна виник у В. Малика під впливом відомої картини художника-реаліста І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Розглядаючи картину, письменник подумав: художник зобразив на полотні лише мить з життя цих мужніх захисників своєї землі. Якщо ж написати роман, то можна показати як вони жили, сіяли й збирали хліб, займались ремеслами, кохали, воювали зі своїми ворогами, страждали в неволі, гинули у війнах.

Владимир Малик. Шелковый шнурок. Роман. Изд.1985г.

Историко-приключенческий роман известного украинского писателя, завершающий его тетралогию о борьбе украинского народа против иноземных завоевателей во второй половине XVII века. Читатели встретятся с героями предыдущих книг тетралогии: «Посол Урус-Шайтана(Невольник)», «Фирман султана» и «Чёрный всадник», дружба которых как бы олицетворяет братские отношения, издавна сложившиеся между народами России, Украины, Болгарии и Польши.
В 1983 году за произведения на историко-патриотическую тему для детей автор удостоен литературной
премии имени Леси Украинки.

Содержание:
От автора, с. 5-6
Владимир Малик. Шелковый шнурок (роман), с.7-251
М.А. Полтавский. Послесловие, с. 252-255

Перевод Е. Цветкова
Рисунки Л. Фалина

 

До тетралогії В. Малика «Таємний посол» увійшли романи: «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.) Задум цього полотна виник у В. Малика під впливом відомої картини художника-реаліста І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Розглядаючи картину, письменник подумав: художник зобразив на полотні лише мить з життя цих мужніх захисників своєї землі. Якщо ж написати роман, то можна показати як вони жили, сіяли й збирали хліб, займались ремеслами, кохали, воювали зі своїми ворогами, страждали в неволі, гинули у війнах

До тетралогії В. Малика «Таємний посол» увійшли романи: «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.) Задум цього полотна виник у В. Малика під впливом відомої картини художника-реаліста І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Розглядаючи картину, письменник подумав: художник зобразив на полотні лише мить з життя цих мужніх захисників своєї землі. Якщо ж написати роман, то можна показати як вони жили, сіяли й збирали хліб, займались ремеслами, кохали, воювали зі своїми ворогами, страждали в неволі, гинули у війнах

Горить свіча" — твір багатогранний, присвячений історичним подіям 1240 року, падінню Києва під ударами Батиєвих полчищ, руйнуванню Південної Русі. В. Малик, докладно вивчивши історичні джерела, використавши фактичний матеріал Київського, Галицько-Волинського літописів, "Повісті про руйнування Рязані Батиєм", "Сказання про убієння в орді Михайла Чернігівського і його боярина Федора", не лише показує падіння давньої столиці, а й розкриває причини, що призвели до цього лиха, корені незнищенності української нації, яка відроджувалась навіть на руїнах цивілізації.
Зміст роману охоплює невеликий проміжок часу: грудень 1240 р. — літо 1242 р. Історичні події визначають розвиток дії роману, його сюжетно-композиційну структуру. Головним ідейно-композиційним центром твору є зображення героїчної боротьби киян проти загарбників. Вузловими моментами сюжету є перипетії особистих доль історичних осіб та вигаданих героїв: Добрині, тисяцького Дмитра, Янки, Іллі і Маріам, князя Михайла, сотника Жадігера, хана Бачмана. Сюжетні колізії роману досить напружені, з безліччю несподіваних конфліктів. Драматизм сюжету обумовлюється трагічністю долі більшості героїв.
Достовірність, переконливість зображення досягається тим, що послідовність історичних подій — взяття Батиєм Поросся, дев'яностошестиденна облога Києва і його падіння, кривавий шлях до "останнього моря" через галицько-волинські землі — показано через окремих людей, взятих у співвідношенні з часом і простором.

 

В цій повісті автор відтворив один з епізодів боротьби негрів Кенії за незалежність — повстання проти англійських колонізаторів, яке відбулось у 1952–1956 рр. і було жорстоко придушене. Письменник змальовує яскраві картини боротьби повстанців мау-мау, розкриває мужність борців за незалежність Кенії. В центрі повісті — доля двох друзів з протилежних ворогуючих таборів — Антоні Райта та Джомо Карумби. Захищаючи свободу та незалежність африканського народу вони потрапляють у концтабір. Та за допомогою повстанців друзі тікають з табору та поповнюють лави борців за визволення Кенії.